- дипломатичний
- —————————————————————————————дипломати́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
дипломатичний
Смотреть что такое "дипломатичний" в других словарях:
дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів … Український тлумачний словник
дипломатичний — [диепломати/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
дипломатичний — (який діє вміло й тонко; властивий поведінці такої людини); ухильний (непрямий про відповідь) … Словник синонімів української мови
нунцій — (дипломатичний представник Папи Римського), леґат … Словник синонімів української мови
посол — (дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство), посланник; посланець (посланий до іншої держави з певною дипломатичною місією) … Словник синонімів української мови
посол — заст. посе/л, сла/, ч. 1) Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. || Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. 2) перен. Той, кого посилають з яким небудь дорученням, завданням; посланець. 3) діал.,… … Український тлумачний словник
Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович … Википедия
аташе — невідм., ч. Фахівець консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. || Молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ. •• Аташе/ ке/йс те саме, що диплома/т (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
дипкур'єр — а, ч. Скорочення: дипломатичний кур єр … Український тлумачний словник
дипломатичність — ності, ж. Властивість за знач. дипломатичний 2) … Український тлумачний словник
